Технологія виготовлення меблів.

Виробництво меблів в промислових масштабах є складним технологічним процесом. Тут потрібно не тільки знання матеріалів, а й суворе дотримання обраному способу обробки і складання елементів.

Вибір же може бути обумовлений наявністю певних верстатів, модельним рядом і іншими нюансами. Але, який би варіант ви не вибрали, деякі етапи технології виготовлення меблів залишаються незмінні. Про найпоширеніших з них ми розповімо в цьому матеріалі.

Технології масового виготовлення меблів.

Перше, з чим слід визначитися, це обсяг продукції, що випускається.

В цьому відношенні всі варіанти виробництва можна розділити на три основні типи:

    1. Індивідуальне виробництво, яке характеризується випуском обмеженої кількості варіантів, кожен з яких унікальний. Тут важливим моментом є ексклюзивність моделі, її авторська неповторність. Такі меблі ніколи не буде випускатися повторно, а значить, її перевагою залишиться індивідуальність.
    1. Для серійного виробництва характерний випуск певних лінійок меблів великими партіями в декількох колірних варіантах. Можливі повтори з використанням інших, більш дорогих або, навпаки, більш дешевих, матеріалів. Таким чином налагоджено виробництво на більшості меблевих фабрик. Тут також є внутрішня градація на дрібносерійне, середнє серійне і великосерійне виробництво. Як правило, варіативність використовуваного автоматизованого обладнання дозволяє розширювати модельний ряд, вносити зміни в комплектацію або збільшувати число випущених екземплярів.
  1. Що стосується самого великого, масового виробництва, то воно передбачає випуск обмеженої кількості моделей і подальше їх тиражування в незмінному варіанті. Асортимент практично не розширюється, будь-які доповнення до вже існуючі схеми роботи вносяться вкрай повільно. Таке виробництво засноване на обсягах випуску тих моделей, на які вже сформувався стійкий споживчий попит.

Технології підготовки матеріалів для виготовлення та складання меблів.

Технології виготовлення меблів , як ми вже писали вище, можуть відрізнятися один від одного в залежності від конструктивних особливостей обраних варіантів моделей. Незмінними залишаються загальні принципи обробки матеріалів, зокрема, деревини.

    1. Для початку слід обговорити якісні характеристики використовуваних матеріалів. Це може бути масив дерева або натуральний шпон, деревно-стружкові плити або МДФ. В кожному окремому випадку технологія виготовлення меблів має свої нюанси.
    1. Натуральна деревина. Обробку слід проводити вже добре просушеного матеріалу. Якщо вологість масиву буде вищою за норму, то з часом в корпусі меблів можуть з’явитися помітні щілини, кріплення може вийти з гнізд. Крім того, під напругою поверхні можуть значно деформуватися. Оптимальна вологість матеріалу не повинна перевищувати 10%.
    1. Пресовані плити на деревній основі з клеєної, а також гнутих і гнуто-клеєної деревини. Технологія виготовлення меблів передбачає, що перед обробкою вони повинні зберігатися в закритому приміщенні зі стабільним рівнем вологості і при плюсовій температурі.
    1. Після розкрою матеріалів і підготовки деталей до складання на всі поверхні наноситься відповідне лакофарбове покриття. Плитові матеріали не потребують додаткового покритті, так як ще в листовому варіанті покриваються ламінатом або шаром меламіну.
  1. Всі зовнішні зрізи повинні бути оброблені протиударною кромкою. Вона має функцію подвійного захисту: з одного боку, вона захищає одяг і шкіру від пошкоджень про шорсткі краю деталей, з іншого – оберігає поверхню від відколів і пошкоджень.

У будь-якому процесі (технологія виготовлення меблів не виняток) важливу роль відіграє послідовність дій, тобто поетапність виготовлення і складання деталей.

Саме на принципі жорсткої послідовності побудована вся технологія конвеєрного складання, популярна на великих підприємствах. Але автоматизація не виключає повністю участь людей у ​​процесі виробництва меблів.

Так, наприклад, установка фурнітури, як правило, проводиться за допомогою пневмоінструменту саме ручним способом. Так є можливість ще на етапі виробництва вибраковувати деталі з пошкодженими пазами і гніздами.

Складання корпусних меблів, а також каркасів м’яких меблів проводиться на спеціальних стендах, де є можливість відрегулювати кути нахилу несучих площин.