Огляд ринку меблів.

Огляд ринку меблів представляє величезний інтерес для представників індустрії. Це дозволяє аналізувати не тільки ситуацію, але і конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Меблева промисловість є однією з найбільш конкурентоспроможних галузей виробництва країни, що обумовлено наявністю потужної сировинної бази. На території України діють як особливо великі, так і невеликі підприємства.

Виробництво товарів меблевої галузі ділиться на сегменти, які спеціалізуються на виготовленні виробів наступних видів:

  • офісні меблі;
  • меблі для дому;
  • спеціальні меблі;
  • корпусні меблі;
  • безкаркасні меблі.

Найбільшим конкурентом є імпортні виробники, вони поставляють на ринок 40-50% товарів від обсягів усіх товарів ринку. Тому основна проблема промисловості – це пошук ринків збуту.

Проте, не дивлячись на існуючі проблеми, за останні шість років виробництво меблевої продукції збільшилася в 2,4 рази. Це галузь, яка стрімко набирає обертів у своєму розвитку.

З розвитком науково-технічного прогресу виникає попит на нові, більш якісні і екологічні види матеріалів. У зв’язку з цим виникає потреба просування власного деревообробного комплексу.

Огляд ринку меблів дозволяє найбільш докладно вивчити освіту меблевої індустрії, а також тенденції та напрямки розвитку галузі.

Імпорт і експорт вітчизняних товарів на риноку меблів.

Ефективна робота підприємства або промисловості в цілому безпосередньо залежить від показників імпорту та експорту.

З ростом обсягів виробництва меблів відповідно зростає і її експорт. На імпорт припадає 40-50% обсягів виробництва. Розвиток меблевого комплексу тягне за собою розвиток суміжних секторів деревообробки.

Великі виробництва мають більш якісне обладнання, а також його обсяги випуску товарів набагато більше, ніж середніх і дрібних. Але головною проблемою великих підприємств є те, що при перебудові виробництва з однієї моделі на іншу необхідно затратити більше часу.

Також великі заводи повинні контролювати і регулювати процес, коли маленькі фабрики можуть працювати під замовлення, підвищуючи рентабельність виробництва. Вони також можуть швидше реагувати на зміну стилів і дизайнерських рішень, слідуючи смакам, уподобанням і побажанням споживача.

Підприємства, які розвивають власну дистрибуцію, менш схильні до процесів консолідації та укрупнення виробників. У порівнянні з країнами зарубіжжя, можна скласти оцінку того, що у вітчизняних споживачів низька купівельна спроможність. Це дає шанси на значні резерви зростання меблевого ринку Україні.

Огляд ринку меблів дає характеристику що з’являється попиту на товари.

Попит на меблеві товари буває двох видів:

  • первинний попит;
  • попит на заміну.

Первинний попит – це замовлення меблів для новобудов, офісів і т.д. Сюди відносяться молоді сім’ї або нові фірми і підприємства. Попит на заміну відноситься до споживачів, які мають стрімке зростання доходів. Вони представляють більший інтерес для меблевої промисловості, так як орієнтуються на високоякісну елітні меблі.

Сегментація меблевого ринку ділиться на три частини:

Також поділяють меблі на побутову, офісну і спеціалізовану. Вона в основному продається в спеціальних меблевих магазинах. Такі меблі призначені для певних цілей в побуті або в процесах організації праці і виробництва. Попит на меблі для бізнесу залежить від зростання існуючих підприємств і відкриття нових.

Огляд ринку меблів на виставках.

Проведення огляду ринку меблів дає зрозуміти, що від розвитку комплексу залежить розвиток суміжних галузей.

Меблева промисловість на сьогоднішній день одна з найрозвиненіших галузей народного господарства. Вона відіграє велику роль в економіці країни. Однак існуючі проблеми в індустрії не дозволяють розвиватися великими темпами.

Збільшення обсягів виробництва призводить до того, що необхідно шукати нові ринки збуту. Попит на нові матеріали вимагає від виробництв задоволення всіх побажань і вимог споживача для того, щоб не втратити свою популярність на ринку.

Міжнародні виставки «Меблі» , яка щорічно проходять по всій Україні, показують важливість у тому, що проект збільшує показники вітчизняних виробників, завдяки обміну досвідом і знаннями на світовому рівні. Значно підвищується професіоналізм співробітників, а також конкурентоспроможність підприємства.